СПОКУТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,
Спокутувати, тую, єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 183.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СПОКУШАТИ, ША́Ю, ЄШ, →← СПОКУТА, ТИ,